ІНШОМОВНА ГАЛУЗЬ
ІНОЗЕМНА МОВА
Пояснювальна записка
Мета початкової загальної середньої освіти
Головна
мета навчання іноземної мови у початковій школі полягає у формуванні в учнів
комунікативної компетенції, що забезпечується лінгвістичним, мовленнєвим і
соціокультурним досвідом, узгодженим з віковими можливостями молодших школярів.
Початковий
етап навчання іноземної мови у сучасному загальноосвітньому навчальному закладі
надзвичайно важливий, оскільки в цей період закладаються психолінгвістичні
основи іншомовної комунікативної компетенції, необхідні та достатні для
подальшого її розвитку й удосконалення. Тут відбувається становлення засад для
формування іншомовних фонетичних, лексичних, граматичних та орфографічних
навичок, а також умінь сприймати на слух, говорити, читати й писати у межах
визначених програмою результатів навчально-пізнавальної діяльності учнів.
Зміст
навчання іноземної мови у початковій школі добирається відповідно до
психо-фізіологічних особливостей учнів молодшого шкільного віку.
У
початковій школі важливо зацікавити учнів вивченням іноземної мови, викликати в
них позитивне ставлення до предмета, вмотивувати необхідність володіння
іноземною мовою як засобом міжкультурного спілкування.
Завдання іноземних мов у реалізації мети початкової загальної
середньої освіти
Зміст
навчання забезпечується єдністю предметного, процесуального та
емоційно-ціннісного компонентів і створюється на засадах оволодіння іноземною
мовою у контексті міжкультурної парадигми, що передбачає навчання мови народу,
який нею спілкується, та ознайомлення з його культурою. Такий підхід зумовлює
формування готовності до міжкультурної
комунікації у межах типових сфер, тем і ситуацій спілкування, визначених
навчальною програмою. На кінець 2-го класу учні досягають рівня Pre А1, а на кінець 4-го класу – рівня А1.
Ці рівні характеризують результати навчальних досягнень у кожному виді
мовленнєвої діяльності та узгоджуються із Загальноєвропейськими Рекомендаціями
з мовної освіти: вивчення, викладання, оцінювання.
Завдання
полягає у формуванні вмінь:
·
розуміти на слух зміст автентичних
текстів;
·
читати і розуміти автентичні тексти
різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту;
·
здійснювати спілкування у письмовій
формі відповідно до поставлених завдань;
·
адекватно використовувати досвід,
набутий у вивченні рідної мови та інших навчальних предметів;
·
використовувати у разі потреби
невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів;
·
критично оцінювати інформацію та
використовувати її для різних потреб;
·
висловлювати свої думки, почуття та
ставлення;
·
ефективно взаємодіяти з іншими усно,
письмово та за допомогою засобів електронного спілкування.
Функції іноземних мов у реалізації мети початкової загальної
середньої освіти
У
процесі навчання іншомовного спілкування комплексно реалізуються освітня,
виховна і розвивальна функції.
·
усвідомлення учнями значення іноземної
мови для життя у мультилінгвальному та полікультурному світовому просторі;
·
оволодіння знаннями про культуру, історію,
реалії та традиції країн виучуваної мови;
·
залучення учнів до діалогу культур
(рідної та іншомовної);
·
розуміння власних
індивідуальних особливостей як психофізіологічних засад для оволодіння
іноземною мовою;
·
формування вміння використовувати в разі
потреби різноманітні стратегії для задоволення власних іншомовних
комунікативних намірів (працювати з підручником, словником, довідковою
літературою, мультимедійними засобами тощо).
Виховна функція
сприяє:
·
формуванню в учнів позитивного ставлення
до іноземної мови як засобу спілкування, поваги до народу, носія цієї мови,
толерантного ставлення до його культури, звичаїв і способу життя;
·
розвитку культури спілкування, прийнятої
в сучасному цивілізованому суспільстві;
·
емоційно-ціннісному ставленню до всього,
що нас оточує;
·
розумінню важливості оволодіння
іноземною мовою і потреби користуватися нею як засобом спілкування.
Розвивальна
функція сприяє розвитку в учнів:
·
мовних, інтелектуальних і пізнавальних
здібностей;
·
готовності брати участь в іншомовному
спілкуванні;
·
потребу подальшого самовдосконалення у
сфері використання іноземної мови;
·
здатності переносити знання й уміння у
нову ситуацію шляхом виконання проблемно-пошукової діяльності.
Компетентнісний потенціал галузі
«Іноземні мови» у початковій школі
Провідним
засобом реалізації вказаної мети є компетентнісний підхід до організації
навчання у загальноосвітній школі на основі ключових компетентностей як
результату навчання.
|
Ключові компетентності
|
Компоненти
|
1
|
Спілкування державною (і рідною
у разі відмінності) мовами
|
Уміння:
·
використовувати українознавчий
компонент в усіх видах мовленєвої діяльності;
·
засобами іноземної мови популяризувати
Україну, українську мову, культуру, традиції.
Ставлення:
·
гордість за Україну, її мову та
культуру;
·
розуміння потреби популяризувати
Україну у світі засобами іноземних мов;
·
готовність до міжкультурного діалогу.
|
2
|
Спілкування іноземними мовами
|
Реалізується через предметні
компетентності.
|
3
|
Математична компетентність
|
Уміння:
·
розв’язувати комунікативні та
навчальні проблеми, застосовуючи логіко-математичний інтелект.
Ставлення:
·
готовність до пошуку різноманітних
способів розв’язання комунікативних і навчальних проблем.
|
4
|
Основні
компетентності у природничих науках і технологіях
|
Уміння:
·
описувати іноземною мовою природні
явища, аналізувати та оцінювати їх роль у життєдіяльності людини.
Ставлення:
·
інтерес до природи та почуття
відповідальності за її збереження.
|
5
|
Інформаційно-цифрова
компетентність
|
Уміння:
·
вивчати іноземну мову з використанням
спеціальних програмних засобів, ігор, соціальних мереж;
·
створювати інформаційні об’єкти
іноземними мовами;
·
спілкуватися іноземною мовою з
використанням інформаційно-комунікаційних технологій;
·
застосовувати ІКТ відповідно до
поставлених завдань.
Ставлення:
·
готовність дотримуватись мережевого
етикету.
|
6
|
Уміння вчитися упродовж життя
|
Уміння:
·
самостійно працювати з підручником,
шукати нову інформацію з різних джерел та критично оцінювати її;
·
організовувати свій час і навчальний
простір;
·
оцінювати власні навчальні досягнення.
Ставлення:
·
впевненість у спілкуванні іноземною
мовою;
·
подолання власних мовних бар’єрів;
·
наполегливість;
·
внутрішня мотивація та впевненість в
успіху.
|
7
|
Ініціативність і
підприємливість
|
Уміння:
·
ініціювати усну, писемну, зокрема
онлайн взаємодію іноземною мовою для розв’язання конкретної життєвої
ситуації.
Ставлення:
·
дотримання етичної поведінки під час
розв’язання життєвих ситуацій;
·
комунікабельність та ініціативність;
·
креативність.
|
8
|
Соціальна та громадянська
компетентності
|
Уміння:
·
формулювати власну позицію;
·
співпрацювати з іншими на результат,
спілкуючись іноземною мовою.
Ставлення:
·
толерантність у спілкуванні з іншими.
|
9
|
Обізнаність та самовираження у
сфері культури
|
Уміння:
·
висловлювати іноземною мовою власні
почуття, переживання і судження.
Ставлення:
·
усвідомлення цінності культури для
людини і суспільства;
·
повага до багатства і розмаїття
культур.
|
10
|
Екологічна грамотність і
здорове життя
|
Уміння:
·
пропагувати здоровий спосіб життя
засобами іноземної мови.
Ставлення:
·
сприймання природи як цілісної
системи;
·
готовність обговорювати питання,
пов’язані із збереженням навколишнього середовища;
·
відповідальне ставлення до власного
здоров’я та безпеки.
|
Такі ключові
компетентності, як уміння вчитися, ініціативність
і підприємливість, екологічна грамотність і здорове життя, соціальна та
громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх навчальних
предметів і є метапредметними.
Виокремлення в навчальних програмах таких інтегрованих змістових ліній, як
«Екологічна безпека та сталий розвиток», «Громадянська відповідальність»,
«Здоров'я і безпека», «Підприємливість та фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння з
різних предметів у реальних життєвих ситуаціях. Інтегровані
змістові лінії реалізуються під час вивчення іноземної мови у спеціалізованих
школах із поглибленим вивченням та у загальноосвітніх навчальних закладах.
Діяльність та уміння із змістових ліній добираються відповідно до комунікативної
потреби, тематики ситуативного спілкування, віку та рівня підготовленості
учнів.
Інтегровані змістові лінії та орієнтовні способи їх
реалізації у початковій школі
Змістова лінія
«Екологічна безпека та сталий розвиток» спрямована на формування основ соціальної активності, відповідальності та екологічної
свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і
розвитку суспільства.
Засобами іноземних мов учнів
орієнтують на:
·
сприймання природи як цілісної системи;
·
взаємозв’язок людини й навколишнього середовища;
·
готовність обговорювати питання, пов’язані із збереженням
навколишнього середовища;
Реалізація
змістової лінії «Громадянська відповідальність» сприяє формуванню основ
відповідального ставлення до громади і суспільства.
Засобами іноземних мов учнів
орієнтують на уміння:
·
усвідомлення дитиною власних прав і обов’язків;
·
формування толерантного ставлення до інших;
·
уміння співпрацювати та приймати спільні рішення.
Реалізація змістової лінії «Здоров'я і безпека» сприяє
формуванню безпечного життєвого середовища та основ здорового способу життя.
Засобами іноземних мов учнів
орієнтують на:
·
розуміння правил безпечної поведінки;
·
усвідомлення впливу шкідливих звичок на здоров’я людини;
·
дотримання здорового
способу життя.
Змістова лінія
«Підприємливість та фінансова грамотність» спрямована на розуміння практичних аспектів
фінансових питань.
Засобами
іноземних мов учнів орієнтують на:
·
усвідомлення власних
фінансових потреб;
·
продукування ідей та їх
реалізацію;
·
уміння визначати
пріоритети та планувати дії.
Змістова лінія
|
||||
Екологічна
безпека та сталий розвиток
|
Громадянська
відповідальність
|
Здоров'я і
безпека
|
Підприємливість
та фінансова грамотність
|
|
Я, моя родина
і друзі
|
|
Розуміє
важливість допомоги батькам та розповідає про свої обов’язки.
|
Виявляє
відповідальне ставлення до власного здоров’я.
|
Виявляє
ініціативу та відповідальність у плануванні робочого дня.
|
|
Оцінює власні
вчинки та вчинки інших людей.
|
|
|
|
|
Вибудовує
товариські стосунки з оточуючими людьми.
|
|
|
|
Відпочинок і
дозвілля
|
Розуміє
необхідність приведення в порядок місця відпочинку.
|
Враховує думку
товаришів при виборі того чи іншого виду відпочинку.
|
Розуміє базові
правила безпечної поведінки.
|
|
Природа та
навколишнє середовище
|
Цінує та
бережливо ставиться до природи.
|
Висловлюється
про важливість допомоги тваринам та збереження природи.
|
|
|
Людина
|
Розуміє
наслідки нераціональних дій людини на навколишнє середовище.
|
Виявляє
толерантне ставлення до людей.
|
Розпізнає
позитивні та негативні чинники, що впливають на здоров'я людини.
|
|
|
|
Розуміє
важливість дотримання правил гігієни, рухового режиму та фізичного
навантаження.
|
|
|
Помешкання
|
|
|
Розуміє
необхідність дотримання чистоти та порядку у власному помешканні.
|
|
Харчування
|
|
|
Розрізняє
здорову та шкідливу їжу.
|
Складає просте
меню з корисних продуктів.
|
|
|
|
Раціонально
розподіляє кошти під час покупки.
|
|
Подорож
|
Виявляє
ціннісне ставлення до природи під час подорожі.
|
|
Обирає
безпечний шлях пересування.
|
Обирає
оптимальний вид транспорту.
|
Свята й традиції
|
|
|
|
Розуміє
необхідність планування покупок на святкування у межах бюджету.
|
Школа та
шкільне життя
|
|
Використовує
модель поведінки, яка не суперечить правилам шкільного життя.
|
|
|
Загальні очікувані результати навчально-пізнавальної
діяльності учнів (Комунікативна компетентність)
Комунікативні види мовленнєвої
діяльності
|
Комунікативні уміння
|
Рівні та дескриптори володіння
іноземною мовою
відповідно до Загальноєвропейських Рекомендацій
з мовної освіти: вивчення, викладання, оцінювання
|
|
1 – 2 класи
|
3 – 4 класи
|
||
Pre A1
|
A1
|
||
Рецептивні
|
Сприймання на слух
|
Розуміє короткі, прості
запитання та твердження, які вимовляються повільно та чітко, за потреби
повторюються, та супроводжуються візуальними опорами або жестами задля
покращення розуміння.
|
Розуміє повільне та чітке
мовлення з довгими паузами задля полегшення усвідомлення змісту почутого.
|
Розпізнає знайомі слова
повсякденного вжитку у знайомому контексті, якщо мовлення повільне та чітке.
|
Розуміє конкретну інформацію
(наприклад, про місце або час) у знайомому повсякденному контексті, якщо
мовлення повільне та чітке.
|
||
Розпізнає числа, ціни, дати та
дні тижня у знайомому контексті, якщо мовлення повільне та чітке.
|
|||
Зорове сприймання
|
Розпізнає знайомі слова у
супроводі малюнків, наприклад, у меню ресторанів швидкого харчування, де є
фотографії страв, або у книжці з малюнками, де використовується знайома
лексика.
|
Розуміє дуже короткі, прості
тексти, читаючи їх пофразово, впізнаючи знайомі імена, слова та основні
фрази, перечитуючи за потреби.
|
|
Інтеракційні
|
Усна взаємодія
|
Ставить та відповідає на
запитання про себе та щоденні справи, вживаючи короткі, формульні вирази та
покладаючись на жести для підкріплення інформації.
|
Взаємодіє у простий спосіб, але
комунікація повністю залежить від повторення в уповільненому темпі,
перефразування та доповнення.
|
Ставить і відповідає на прості
запитання, ініціює і вербально реагує на прості твердження, які стосуються
нагальних потреб і дуже знайомих тем.
|
|||
Писемна взаємодія
|
Пише короткі фрази для надання
базової інформації (ім’я, адреса, родина), в анкет або записці,
використовуючи словник.
|
Запитує та надає особисту
інформацію у письмовій формі.
|
|
|
Онлайн взаємодія
|
Встановлює базовий соціальний
контакт онлайн, вживаючи найпростіші ввічливі форми вітання та прощання.
|
Пише дуже прості повідомлення
та онлайн дописи, які складаються з низки коротких речень. Здійснює прості
онлайн покупки та робить заявки під наглядом дорослих.
|
Розміщує прості онлайн вітання,
вживаючи основні формульні вирази.
|
|||
Розміщує онлайн прості короткі
твердження про себе, якщо їх можна вибрати з меню та/або скористатись онлайн
перекладачем.
|
|||
Продуктивні
|
Усне продукування
|
Продукує короткі фрази про
себе, надаючи базову персональну інформацію (напр., ім’я, адреса, родина,
національність)
|
Будує прості, здебільшого
відокремлені фрази про людей і місця.
|
Писемне продукування
|
Надає базову інформацію в
письмовій формі (наприклад, ім’я, адреса, національність), з можливим
використанням словника.
|
Надає у письмовому вигляді
інформацію про себе (наприклад, уподобання, родина, домашні улюбленці),
використовуючи прості слова та вирази.
|
|
Пише прості фрази та речення.
|
Очікувана соціолінгвістична відповідність на кінець 4-го
класу
A1
|
Pre A1
|
Встановлює базовий соціальний
контакт, використовуючи найпростіші форми ввічливості: привітання та
прощання; представлення.
|
Дескриптори відсутні
|
Лінгвістична компетенція на кінець 4-го класу
Лінгвістичний
діапазон
|
A1
|
Pre A1
|
Загальний
|
Володіє базовим діапазоном
простих виразів про особисті деталей та потреби конкретного типу.
|
Вживає окремі слова та базові
вирази задля надання простої інформації про себе.
|
Використовує деякі базові
структури в простих реченнях, дещо оминаючи або скорочуючи деякі елементи.
|
||
Лексичний
|
Має елементарний словниковий
запас для використання в конкретних ситуаціях.
|
Дескриптори відсутні
|
Граматичний
|
Вживає обмежену кількість
простих граматичних структур та шаблонних речень у межах вивченого матеріалу.
|
Дотримується дуже простих
принципів порядку слів у коротких реченнях.
|
Фонологічний
|
Вимова дуже обмеженого
репертуару вивчених слів та фраз може бути зрозумілою для співрозмовника з
деякими труднощами.
|
|
|
Правильно вимовляє обмежену
кількість звуків, а також правильно ставить наголос у простих знайомих словах
та фразах.
|
|
Відтворює звуки виучуваної мови
під уважним керівництвом учителя.
|
|
|
Артикулює обмежену кількість
звуків, отже мовлення стає зрозумілим, якщо співрозмовник надає підтримку
(наприклад, пропонує правильну вимову).
|
Конкретні очікувані результати
навчально-пізнавальної діяльності учнів відповідно до Загальноєвропейських
Рекомендацій з мовної освіти: вивчення, викладання, оцінювання (Комунікативна
компетентність)
Навчальна
програма є рамковою, а відтак проміжні результати за класами визначають
вчителі, орієнтуючись на кінцевий результат.
Комунікативні види мовленнєвої
діяльності
|
Комунікативні уміння
|
Рівень та дескриптори володіння
іноземною мовою на кінець 4-го класу
|
|
A1
|
|||
Рецептивні
|
Сприймання на слух
|
В цілому
|
Розуміє повільне та чітке
мовлення з довгими паузами задля полегшення усвідомлення змісту почутого.
|
Розуміє конкретну інформацію
(наприклад, про місце або час) у знайомому повсякденному контексті, якщо
мовлення повільне та чітке.
|
|||
Розуміння розмови між іншими
людьми
|
Розуміє деякі слова та вирази,
коли люди говорять про себе, родину, школу, хобі або оточення, якщо мовлення
повільне й чітке.
|
||
Розуміє слова та короткі
речення, слухаючи просту розмову (наприклад, між покупцем і продавцем у
магазині), якщо мовлення повільне й дуже чітке.
|
|||
Слухання наживо
|
Розуміє
в загальних рисах дуже просту інформацію, яка пояснюється у передбачуваній
ситуації (наприклад, на екскурсії), якщо мовлення дуже повільне й чітке з
тривалими паузами час від часу.
|
||
Слухання
оголошень та інструкцій
|
Розуміє
інструкції, які даються ретельно й повільно, виконує короткі, прості
вказівки.
|
||
Розуміє, коли хтось повільно й
чітко розповідає, де знаходиться предмет, якщо той перебуває в
безпосередньому оточенні.
|
|||
Розуміє числа, ціни та час,
якщо вони повільно й чітко оголошуються через гучномовець (напртклад, на вокзалі
або в магазині).
|
|||
Слухання радіо та аудіозаписів
|
Виокремлює
конкретну інформацію (наприклад, місце та час) з коротких аудіо- та
відеозаписів на знайому повсякденну тематику, якщо мовлення повільне та
чітке.
|
||
Аудіо-візуальне сприймання (телепрограми,
фільми, відеозаписи)
|
Дескриптори
відсутні
|
||
Рецептивні
|
Зорове сприймання
|
В цілому
|
Розуміє дуже короткі, прості
тексти, читаючи їх пофразово, впізнаючи знайомі імена, слова та основні
фрази, перечитуючи за потреби
|
Читання кореспонденції
|
Розуміє короткі прості
повідомлення на листівках.
|
||
Розуміє короткі, прості
повідомлення (наприклад, розміщені в соцмережах або отримані на електронну
скриньку) з пропозицією зустрітися в певному місці в певний час.
|
|||
Читання для орієнтування
|
Впізнає знайомі імена, слова і
базові фрази з простих оголошень у найпоширеніших повсякденних ситуаціях.
|
||
Розуміє інформацію в путівниках
по торгових центрах (наприклад, інформацію про розташування відділів) та
вказівниках (наприклад, місцезнаходження ліфтів).
|
|||
Розуміє базову інформацію у
готелі (наприклад, години подачі сніданку).
|
|||
Знаходить і розуміє просту,
важливу інформацію в рекламі, програмах заходів, листівках та брошурах.
|
|||
Читання для отримання
інформації та аргументування
|
Розуміє основний зміст простих
інформаційних матеріалів, особливо за наявності ілюстрацій.
|
||
Розуміє короткі тексти зі сфери
особистих інтересів (наприклад, новини про спорт, музику, подорожі тощо),
написані простими словами з ілюстраціями чи малюнками.
|
|||
Читання інструкцій
|
Розуміє короткий письмовий опис
маршруту (як дістатися з пункту А до пункту Б).
|
||
Читання для задоволення
|
Розуміє короткі ілюстровані
розповіді про повсякденне життя, написані простими словами.
|
||
Розуміє в загальних рисах
короткі ілюстровані оповідання, якщо зображення допомагають здогадатися про
зміст тексту.
|
|||
Інтеракційні
|
Усна взаємодія
|
В цілому
|
Взаємодіє у простий спосіб, але
комунікація повністю залежить від повторення в уповільненому темпі,
перефразування та доповнення.
|
Ставить і відповідає на прості
запитання, ініціює і вербально реагує на прості твердження, які стосуються
нагальних потреб і дуже знайомих тем.
|
|||
Бесіда, дискусія та розуміння
співрозмовника
|
Розуміє повсякденні вирази, що
використовуються для задоволення простих конкретних потреб, якщо
співрозмовник доброзичливо звертається безпосередньо до нього/неї, за
необхідності повторює сказане, а мовлення чітке й повільне.
|
||
Розуміє ретельно й повільно
артикульовані запитання та інструкції, звернені безпосередньо до нього/неї, дотримується
простих вказівок.
|
|||
|
Розуміє повсякденні вирази,
вживані для задоволення простих потреб певного типу, якщо співрозмовник
доброзичливо звертається безпосередньо до нього/неї, за необхідності повторює
сказане, а мовлення чітке й повільне.
|
||
Бере участь у простій розмові
фактологічного характеру на передбачувану тему (наприклад, рідна країна,
родина, школа тощо.
|
|||
|
|
|
Представляється та використовує
прості вирази для привітання і прощання.
|
Питає, як справи й вербально
реагує на новини.
|
|||
Спілкується про уподобання у
спорті, їжі тощо, використовуючи обмежений діапазон мовних засобів, якщо
співрозмовник звертається безпосередньо до нього/неї, а мовлення чітке та
повільне.
|
|||
Цілеспрямована співпраця
|
Розуміє запитання та
інструкції, якщо співрозмовник звертається безпосередньо до нього/неї, а
мовлення чітке та повільне.
|
||
Виконує прості інструкції, що
включають час, місце числа тощо.
|
|||
Отримання товарів та послуг
|
Просить дати певний предмет
(наприклад, ручку, яблуко) та реагує на подібне прохання співрозмовника.
|
||
Просить про послугу,
використовуючи прості вирази (наприклад, дати пити, відчинити вікно).
|
|||
Оперує категоріями чисел,
кількості, вартості, часу.
|
|||
Обмін інформацією
|
Ставить та відповідає на прості
запитання, продукує та вербально реагує на прості твердження, що стосуються
нагальних потреб чи дуже знайомих тем.
|
||
Ставить та відповідає на
запитання про себе та інших людей (наприклад, місце проживання, знайомі).
|
|||
Визначає час, використовуючи
такі фрази, як наступного тижня, минулої п’ятниці, у листопаді, третя година.
|
|||
Повідомляє числа, кількість та
вартість у обмежений спосіб.
|
|||
Називає колір одягу або інших
знайомих предметів, а також запитує про їхній колір .
|
|||
Інтеракційні
|
Писемна взаємодія
|
В цілому
|
Запитує та надає особисту
інформацію у письмовій формі.
|
Листування
|
Пише за допомогою словника
повідомлення й онлайн дописи, що складаються з низки дуже коротких речень про
хобі, уподобання, вживаючи прості слова та формульні вирази.
|
||
Пише короткі прості листівки.
|
|||
Пише короткі прості
повідомлення друзям (наприклад, СМС), надаючи їм інформацію або запитуючи про
щось.
|
|||
Записки, повідомлення, бланки
|
Пише числа та дати, своє ім’я,
національність, адресу, вік, дату народження або прибуття до країни тощо
(наприклад, у реєстраційному бланку готелю.
|
||
Залишає прості
повідомлення/записки, наприклад, про те, куди пішли та коли повернуться (Пішов у магазин.
Повернусь о 5 годині).
|
|||
Онлайн взаємодія
|
В цілому
|
Пише дуже прості повідомлення
та онлайн дописи, які складаються з низки коротких речень. Здійснює прості
онлайн покупки та робить заявки під наглядом дорослих.
|
|
Онлайн спілкування та дискусія
|
Пише за допомогою онлайн перекладача
дуже прості повідомлення та онлайн дописи, які складаються з низки дуже
коротких речень про хобі, уподобання тощо.
|
|
|
|
Використовує прості слова,
смайлики та формульні вирази, стисло реагуючи на прості онлайн дописи,
вбудовані посилання та медіа-об’єкти, але на подальші коментарі відповідає
лише стандартними виразами подяки чи вибачення.
|
||
Цілеспрямована онлайн співпраця
|
Оформлює під наглядом дорослихї
прості онлайн-покупки та заявки, надаючи базову інформацію про себе (ім’я, e-mail
адреса чи номер телефону).
|
||||
Продуктивні
|
Усне продукування
|
В цілому
|
Будує прості, здебільшого
відокремлені фрази про людей і місця.
|
||
Тривалий монолог: опис власного
досвіду
|
Описує
себе, те, що робить, місце, де живе.
|
||||
Описує прості аспекти свого повсякденного
життя за допомогою низки простих речень, використовуючи прості слова та
фрази, якщо має змогу заздалегідь підготуватися.
|
|||||
Тривалий монолог: надання
інформації
|
Описує
за допомогою простих слів, виразів та кліше предмет чи малюнок,показуючи його
іншим, якщо має змогу заздалегідь підготуватися.
|
||||
Тривалий монолог: обґрунтування
власної думки
|
Дескриптори
відсутні
|
||||
Виступ перед аудиторією
|
Дескриптори
відсутні
|
||||
Писемне продукування
|
В цілому
|
Надає у письмовому вигляді
інформацію про себе (наприклад, уподобання, родина, домашні улюбленці),
використовуючи прості слова та вирази.
|
|||
Пише прості фрази та речення.
|
|||||
Творче письмо
|
Пише прості фрази та речення
про себе та уявних людей, про те, де вони живуть і що роблять.
|
||||
Описує кімнату дуже простими
словами.
|
|||||
Використовує прості слова та
фрази для опису предметів, з якими стикається у повсякденному житті
(наприклад, колір машини, її розмір).
|
|||||
Комунікативні види мовленнєвої
діяльності
|
Комунікативні уміння
|
Рівень та дескриптори володіння
іноземною мовою на кінець 2-го класу
|
|||
Pre A1
|
|||||
Рецептивні
|
Сприймання на слух
|
В цілому
|
Розуміє короткі, прості
запитання та твердження, які вимовляються повільно та чітко, за потреби
повторюються, та супроводжуються візуальними опорами або жестами задля
покращення розуміння.
|
||
Розпізнає знайомі слова
повсякденного вжитку у знайомому контексті, якщо мовлення повільне та чітке.
|
|||||
Розпізнає числа, ціни, дати та
дні тижня у знайомому контексті, якщо мовлення повільне та чітке.
|
|||||
Розуміння розмови між іншими
людьми
|
Дескриптори відсутні
|
||||
Слухання наживо
|
Дескриптори
відсутні
|
||||
Слухання
оголошень та інструкцій
|
Розуміє
короткі прості інструкції до дій як, наприклад, «Зупинись», «Закрий двері»
тощо, які промовляються повільно, адресуються персонально, супроводжуються
малюнками або жестами та за потреби повторюються.
|
||||
Слухання радіо та аудіозаписів
|
Розпізнає
вже знайомі слова, імена та числа у простих, коротких записаних текстах, що
промовляються дуже повільно та чітко.
|
||||
Аудіо-візуальне
сприймання (телепрограми, фільми, відеозаписи)
|
Дескриптори
відсутні
|
||||
Рецептивні
|
Зорове сприймання
|
В цілому
|
Розпізнає знайомі слова у
супроводі малюнків, наприклад, у меню ресторанів швидкого харчування, де є
фотографії страв, або у книжці з малюнками, де використовується знайома
лексика.
|
||
Читання кореспонденції
|
Розуміє з листа, листівки або електронного
повідомлення інформацію про подію, на яку його/її запросили, а також
інформацію про день, час та місце події.
|
||||
Розпізнає інформацію про час та
місце у дуже простих записках та текстових повідомленнях від друзів
(наприклад, «Повернусь о четвертій»), якщо в них немає абревіатур.
|
|||||
Читання для орієнтування
|
Розуміє прості знаки, що
зустрічаються щоденно (наприклад, «Парковка», «Зупинка», «Їдальня» тощо).
|
||||
Знаходить інформацію про місце
знаходження, час та ціни на афішах, флаєрах та об’явах..
|
|||||
Читання для отримання
інформації та аргументування
|
Розуміє найпростіший
інформаційний матеріал, що містить знайомі слова у супроводі малюнків,
наприклад, у меню ресторанів швидкого харчування, де є фотографії страв, або
ілюстровані оповідання, де використовується знайома лексика.
|
||||
|
|
Читання інструкцій
|
Розуміє дуже короткі прості
інструкції, що вживаються у знайомому щоденному контексті (наприклад, «Не
паркуватись», «Заборонено» тощо), особливо, якщо вони супроводжуються
ілюстраціями.
|
||
Читання для задоволення
|
Дескриптори відсутні
|
||||
Інтеракційні
|
Усна взаємодія
|
В цілому
|
Ставить та відповідає на
запитання про себе та щоденні справи, вживаючи короткі, формульні вирази та
покладаючись на жести для підкріплення інформації.
|
||
Бесіда, дискусія та розуміння
співрозмовника
|
Розуміє прості запитання, що
стосуються його/її безпосередньо, наприклад про ім’я, вік та адресу, або
схожі речі, якщо людина питає чітко та повільно.
|
||||
Розуміє просту особисту
інформацію (наприклад, ім’я, вік, місце проживання, країна походження), коли
люди представляють себе, за умови, якщо вони говорять чітко та повільно і
звертаються безпосередньо, а також розуміє запитання на цю тему, спрямовані
безпосередньо та особисто, хоча, можливо, питання необхідно буде повторити.
|
|||||
Розуміє певну кількість
знайомих слів і вітань та вирізняє ключову інформацію, наприклад, числа,
ціни, дати та дні тижня, за умови, що мовлення дуже повільне, та за
необхідності повторюється.
|
|||||
Розуміє та використовує деякі
базові, формульні вирази, на кшталт «Так», «Ні», «Вибачте», «Прошу», «Дякую».
|
|||||
Розпізнає прості вітання.
|
|||||
Вітається, називає своє ім’я,
прощається.
|
|||||
Цілеспрямована співпраця
|
Дескриптори відсутні
|
||||
Отримання товарів та послуг
|
Здійснює прості покупки та/або
замовляє їжу або напій, користуючись жестами для підкріплення своїх слів.
|
||||
Обмін інформацією
|
Називає своє ім'я та запитує
інших про ім'я.
|
||||
Вживає та розуміє прості числа
у щоденному спілкуванні.
|
|||||
Запитує
про день, час дня та дату, та може їх назвати.
|
|||||
Запитує про дату народження та
може назвати свою.
|
|||||
Запитує
про номер телефона та може назвати свій.
|
|||||
Запитує про вік людини та може
назвати свій.
|
|||||
Ставить дуже прості запитання
для отримання інформації (наприклад, «Що це?) і розуміє відповіді з 1-2 слів.
|
|||||
Інтеракційні
|
Писемна взаємодія
|
В цілому
|
Пише короткі фрази для надання
базової інформації (ім’я, адреса, родина), в анкетах
або записці, використовуючи словник.
|
Листування
|
Пише, користуючись словником,
короткі фрази та речення, надаючи базову персональну інформацію.
|
||
Записки, повідомлення, бланки
|
Заповнює дуже прості
реєстраційні форми з персональну інформацією: ім’я, адреса, національність.
|
||
Онлайн взаємодія
|
В цілому
|
Встановлює базовий соціальний
контакт онлайн, вживаючи найпростіші ввічливі форми вітання та прощання.
|
|
Онлайн спілкування та дискусія
|
Розміщує прості онлайн вітання,
вживаючи елементарні формульні вирази.
|
||
Розміщує онлайн прості короткі
твердження про себе, якщо їх можна вибрати з меню та/або скористатись онлайн перекладачем.
|
|||
Цілеспрямована онлайн співпраця
|
Робить вибір із спадного меню
під час простого замовлення онлайн (наприклад, продукт, розмір, колір) або
заповнення анкети (наприклад, особисті дані) за умови наявності візуальної
опори.
|
||
Продуктивні
|
Усне продукування
|
В цілому
|
Продукує короткі фрази про
себе, надаючи базову персональну інформацію (напр., ім’я, адреса, родина).
|
Тривалий монолог: опис власного
досвіду
|
Описує
себе (наприклад, ім’я, вік, родина), вживаючи прості слова та формульні
вирази, за можливості попередньої підготовки.
|
||
Виражає свої почуття, вживаючи
прості слова (наприклад, «щасливий», «стомлений» тощо), супроводжуючи їх
невербально.
|
|||
Тривалий монолог: надання
інформації
|
Дескриптори відсутні
|
||
Тривалий монолог: обґрунтування
власної думки
|
Дескриптори
відсутні
|
||
Виступ перед аудиторією
|
Дескриптори відсутні
|
||
Писемне продукування
|
В цілому
|
Надає базову інформацію в
письмовій формі (наприклад, ім’я, адреса, національність), з можливим
використанням словника.
|
|
Творче письмо
|
Дескриптори відсутні
|
||
Доповіді
|
Дескриптори відсутні
|
Орієнтовні параметри
навчально-пізнавальних досягнень учнів
Уміння
|
Клас
|
|||
1
|
2
|
3
|
4
|
|
Сприймання на слух (Аудіювання)
|
Обсяг
прослуханого у запису матеріалу (у межах)
|
|||
1
хв
|
1-1,5
хв
|
1,5-2
хв
|
2
хв
|
|
Зорове сприймання (Читання)
|
Обсяг
одного тексту в словах (у межах)
|
|||
20-50
|
50-80
|
80-100
|
100-150
|
|
Усна взаємодія
(Діалог)
|
Висловлення
кожного співрозмовника у репліках, правильно оформлених у мовному відношенні
(у межах)
|
|||
1-3
|
3
|
4
|
5
|
|
Усне продукування (Монолог)
|
Обсяг
висловлення у реченнях (у межах)
|
|||
1-3
|
3-4
|
4-5
|
5-6
|
|
Писемне продукування (Письмо)
|
Обсяг
письмового повідомлення у словах (у межах)
|
|||
5-10
|
10-25
|
25-40
|
40-50
|
Англійська мова
Навчальна
програма є рамковою, а відтак не обмежує діяльність учителів у виборі порядку
вивчення та змісту кожної теми. Деякі теми можуть вивчатись інтегровано,
наприклад, Я, моя родина і друзі + Свята й традиції, Я, моя родина і друзі +
Помешкання.
Мовний
інвентар є орієнтовним і добирається відповідно до комунікативної ситуації,
потреб учнів та принципу концентричного навчання. Він не є метою навчання, тому
й не розглядається як окремі лексичні або граматичні теми.
Розпочинаючи
вивчення іноземної мови, учні початкової школи ще не достатньо володіють
лінгвістичними поняттями рідної мови. Тому граматичні структури засвоюються
імліцитно пшляхом сприймання мовленнєвих зразків у комунікативних ситуаціях.
Більшість граматичного матеріалу вивчається на рівні лексичних одиниць: учні
засвоюють окремі граматичні явища у мовленнєвих зразках, і їм не потрібно
пояснювати морфологічні та синтаксичні зв'язки між частинами мови або
структурними одиницями, що входять до зразка.
1-ий клас
Загальні
характеристики ситуативного спілкування
Тематика
ситуативного спілкування
|
Мовний
інвентар – лексичний діапазон
|
Мовленнєві
функції
|
Я, моя родина і друзі
|
члени
родини
числа від 1 до 10
вік молодших членів сім’ї
|
·
привітатися
·
попрощатися
·
вибачитися
·
подякувати
·
представити себе/когось
·
називати/описувати когось/щось
·
ставити запитання і відповідати на них
·
розуміти та виконувати прості
вказівки/інструкції/команди
·
розуміти прості інформаційні знаки
·
вітати зі святом
·
виражати настрій
|
Дозвілля
|
кольори
іграшки
дії
дні тижня
|
|
Природа
|
домашні улюбленці
|
|
Свята
(в Україні та у країні
виучуваної мови)
|
назви
свят
вітання
|
|
Харчування
|
просте меню
|
|
Школа
|
шкільне
приладдя
шкільні меблі
|
Мовний інвентар – граматика
Категорія
|
Структура
|
Clause
|
'have' in the present tense
'be' in the present tense
|
Determiner
|
'this is' for an introduction
'a/an' with single countable nouns
possessive adjectives ‘my, your, his, her, its, our, their’
'how' questions for time, measurement, size and quantity
|
Modality
|
'can' for ability
|
Noun
|
regular nouns – singular and plural
|
Phrase
|
'be' + adjective (size, colour, emotional state)
|
Pronoun
|
personal pronouns ‘I, you, he, she, it, we, they’
wh-questions
|
Verb
|
Imperatives
|
2-ий клас
Загальні характеристики ситуативного спілкування
Тематика
ситуативного спілкування
|
Мовний
інвентар – лексичний діапазон
|
Мовленнєві
функції
|
Я, моя родина і друзі
|
члени
родини
числа до 20
вік молодших членів родини і
друзів
щоденні справи
|
·
привітатися
·
попрощатися
·
вибачитися
·
подякувати
·
представити себе/когось;
·
називати/описувати когось/щось
·
ставити запитання і відповідати на них
·
розуміти та виконувати прості
вказівки/інструкції/команди
·
розуміти прості інформаційні знаки
·
вітати зі святом
·
виражати настрій
|
Відпочинок і дозвілля
|
прогулянка
хобі
|
|
Природа
|
пори
року
дикі
та свійські тварини
|
|
Людина
|
частини
тіла
предмети одягу
|
|
Свята та традиції
|
день
народження
час
(години)
святкове меню
|
|
Харчування
|
фрукти
овочі
напої
ціна
|
|
Школа
|
моя класна кімната
|
Мовний інвентар – граматика
Категорія
|
Структура
|
Clause
|
agreement between nouns and verb 'be'
|
Conjunction
|
'and' to link nouns and noun phrases
basic 'but' to link clauses and sentences
|
Determiner
|
'this'/'these' and 'that'/'those' as determiners (general)
'how' questions for time, measurement, size and quantity
‘the’ for specific examples and back reference
|
Noun
|
regular nouns – singular and plural
|
Phrase
|
'be' + adjective
'it' + 'be'
|
Preposition
|
basic prepositions of place and movement
basic time expressions with ‘o’clock’
|
Pronoun
|
wh-questions
|
Verb
|
'have got' in the present tense
imperatives
negative imperatives
present simple for opinions, likes and dislikes
present continuous for time of speaking
tag responses (short answers to present simple yes/no questions)
|
3-ий клас
Загальні характеристики ситуативного спілкування
Тематика
ситуативного спілкування
|
Мовний
інвентар – лексичний діапазон
|
Мовленнєві
функції
|
Я, моя родина і друзі
|
члени
родини
числа до 100
вік старших членів родини
місце проживання
щоденні обов’язки
|
·
привітатися
·
попрощатися
·
вибачитися
·
подякувати
·
представити себе/когось;
·
називати/описувати когось/щось
·
ставити запитання і відповідати на них
·
розуміти та виконувати прості
вказівки/інструкції/команди
·
вітати зі святом
·
виражати настрій
·
висловлювати уподобання
·
розуміти інформаційні вказівники
|
Відпочинок і дозвілля
|
захоплення
розваги
|
|
Людина
|
зовнішність
людини
професії
|
|
Помешкання
|
дім
квартира
моя кімната
умеблювання
|
|
Харчування
|
посуд
назви продуктів
|
|
Природа та навколишнє
середовище України та країн виучуваної мови
|
погода
та вибір одягу
природні явища
|
|
Свята та традиції України та
країн виучуваної мови
|
місяці
місце,
дата, час проведення
свята, події
|
|
Школа
|
навчальні
предмети
розклад
улюблений предмет
|
Мовний інвентар – граматика
Категорія
|
Структура
|
Clause
|
there is(n’t)/are(n’t)
|
Conjunction
|
basic connectors 'but/and/or'
|
Determiner
|
'a/an' with jobs
'some' and 'any' in questions and negative statements
'how' questions for time, measurement, size and quantity
|
Noun
|
irregular nouns – plural
‘ ‘s’ for possession
|
Preposition
|
basic prepositions of place and direction
|
Pronoun
|
object personal pronoun
|
Verb
|
present simple for daily routines, facts and states
regular/irregular past simple for finished time
was/were with complement
|
4-ий клас
Загальні характеристики ситуативного спілкування
Тематика
ситуативного спілкування
|
Мовний
інвентар – лексичний діапазон
|
Мовленнєві
функції
|
Я, моя родина і друзі
|
місцепроживання
населені пункти
|
·
привітатися
·
попрощатися
·
вибачитися
·
подякувати
·
представити себе/когось;
·
називати/описувати когось/щось
·
ставити запитання і відповідати на них
·
розуміти та виконувати прості
вказівки/інструкції/команди
·
вітати зі святом
·
виражати настрій
·
висловлюювати уподобання
|
Помешкання
|
види
помешкань
умеблювання
|
|
Відпочинок і дозвілля
|
спорт
улюблені
дитячі герої
магазини
і покупки
|
|
Людина
|
гігієна
стан
здоров’я
|
|
Природа і навколишнє середовище
України та країн виучуваної мови
|
довкілля
природні явища
|
|
Подорож по Україні та до країн
виучуваної мови
|
поїздка
на канікулах
види
транспорту
назви столиць, населених
пунктів
|
|
Свята та традиції
|
святкування
в кафе
|
|
Шкільне життя
|
шкільні події
|
Мовний інвентар – граматика
Категорія
|
Структура
|
Adjective
|
comparative and superlative forms of adjectives
|
Adverb
|
adverbs and adverbials of frequency and movement
|
Clause
|
statements with subject + verb + object
|
Conjunction
|
basic connectors 'but/and/or'
‘because’ for causes and reasons
|
Determiner
|
‘how’ questions for time, measurement, size and quantity
'a/an' with jobs
|
Modality
|
‘would like to’ + infinitive
|
Verb
|
Present Continuous, Future Simple for plans and intentions
|
Методичні рекомендації щодо
викладання іноземних мов у
2018/2019 навчальному році
Старт «Нової
української школи»
За
концепцією Нової української школи, найбільш успішними на ринку праці в
найближчій перспективі будуть фахівці, які вміють навчатися впродовж життя,
критично мислити, ставити цілі та досягати їх, працювати в команді,
спілкуватися в багатокультурному середовищі та володіти іншими сучасними
вміннями.
На сьогодні учні часто спроможні
відтворювати лише фрагменти несистематизованих знань, проте часто не вміють
застосовувати їх для вирішення життєвих проблем. Матеріал підручників
затеоретизований, переобтяжений другорядним фактологічним матеріалом. Дитині недостатньо дати лише знання.
Набагато важливіше навчити користуватися
ними. Знання та вміння, взаємопов’язані з ціннісними орієнтирами учня, формують
його життєві компетентності, потрібні для успішної самореалізації у житті,
навчанні та праці. Концепція Нової української школи ґрунтується на
«Рекомендаціях Ради Європи щодо
формування ключових компетентностей освіти впродовж життя».
Ключові
компетентності – ті, яких кожен потребує для особистої реалізації, розвитку,
активної громадянської позиції, соціальної інклюзії та працевлаштування і які
здатні забезпечити особисту реалізацію та життєвий успіх протягом усього життя.
У документі Ради Європи «Компетентності для культури демократії –
Живемо разом як рівноправні громадяни в культурно багатоманітному
демократичному суспільстві» поняття «компетентність» пояснюється як здатність мобілізувати й
застосувати відповідні цінності, ставлення, навички, знання та/або
розуміння, щоб ефективно та належним чином відповідати на запити,
виклики й виявляти можливості, які з’являються в демократичних і міжкультурних
ситуаціях.
Компетентність визначається як
динамічний процес, коли особа активно й адаптивно мобілізує та використовує
глибинні психологічні ресурси, щоб діяти в нових обставинах. На додаток до
глобального та цілісного використання терміну «компетентність» (в однині)
терміном «компетентності» (у множині) позначаються конкретні індивідуальні
ресурси (наприклад, цінності, ставлення, навички, знання та розуміння), що
мобілізовуються та використовуються в межах компетентної поведінки. Інакше
кажучи, компетентність полягає у виборі, активуванні та організації
компетентностей, а також їх добре скоординованому, адаптивному та динамічному
застосуванні в конкретних ситуаціях.
Цінності – це загальні переконання людей про цілі, яких потрібно досягти в житті.
Вони мотивують і слугують засадничими принципами під час прийняття рішень про
те, як діяти. Вони виходять за межі конкретних дій і контекстів, мають
усталені, нормативні, якісні характеристики, що визначають кінцеве рішення про
те, як потрібно чинити в кожній конкретній ситуації. Вони зумовлюють стандарти
та критерії для оцінювання як власних дій, так і дій інших людей; обґрунтування
думок, ставлення та поведінки; вибір між альтернативами; планування поведінки;
бажання впливати на інших. Цінності передбачають:
·
Визнання того, що культурна багатоманітність та плюралізм думок,
світоглядів і практик є корисними для суспільства й сприяють збагаченню всіх
членів суспільства.
·
Визнання того, що кожна людина має право бути іншою, обирати власні
перспективи, погляди, переконання та думки.
·
Визнання того, що люди повинні поважати бачення, погляди, переконання
та думки одне одного, якщо вони не спрямовані на порушення прав і свобод інших
людей.
·
Визнання того, що люди повинні поважати спосіб життя та практики
інших, якщо вони не порушують прав і свобод інших.
·
Визнання того, що люди повинні дослухатися і долучатися до діалогу з
тими, хто є інакшим, ніж вони самі.
Ставлення – це
така ментальна налаштованість, якої людина набуває щодо іншого (наприклад,
людини, групи, інституції, питання, події, символу). Ставлення зазвичай має
чотири компоненти: переконання або думки про об’єкт ставлення, емоція або
почуття до об’єкта, оцінювання (позитивне або негативне) об’єкта та схильність
поводитися в особливий спосіб щодо об’єкта. Основним компонентом ставлення є
відкритість. Відкритість – це ставлення до людей, які мають іншу культурну
належність або відрізняються світоглядом, переконаннями, цінностями та практиками.
Відкритість передбачає:
·
Чутливість до культурної багатоманітності, світогляду, переконань,
цінностей та практик, що відрізняються від власних.
·
Цікавість та інтерес до відкриття і вивчення інших культурних
орієнтацій, іншої культурної належності та інших світоглядів, переконань,
цінностей та практик.
·
Готовність стримувати судження та недовіру до світогляду інших людей,
їхніх переконань, цінностей, практик, а також готовність ставити під сумнів
«природність» власного світогляду, переконань, цінностей та практик.
·
Емоційну налаштованість на взаємодію з людьми, що сприймаються як
інакші.
·
Готовність шукати або використовувати можливості долучитися, співпрацювати
та взаємодіяти на рівних умовах із тими, хто має іншу культурну належність.
Навичка – це здатність дотримуватися комплексних, добре організованих зразків
мислення та поводитися в адаптивній манері для того, щоб досягти кінцевої мети.
Оцінювати на основі внутрішньої послідовності й узгодженості з наявними
доказами та досвідом.
Лінгвістичні, комунікативні
навички та багатомовність необхідні для ефективної та належної комунікації з
іншими людьми. Вони включають у себе:
·
Здатність чітко висловлюватися у різних ситуаціях: висловлювати власні
переконання, думки, пояснювати й розтлумачувати ідеї, інтереси та потреби,
обстоювати позицію, заохочувати, обґрунтовувати, дискутувати, дебатувати,
переконувати та вести переговори.
·
Здатність відповідати комунікаційним вимогам, що виникають у
міжкультурних ситуаціях, користуючись не однією, а кількома мовами або спільною
мовою (linguafranca).
·
Здатність визначати різні форми висловлювання думок і різні
комунікаційні умовності (вербальні та невербальні) під час спілкування в різних
соціальних групах та з представниками різних культур. Здатність налаштовувати
та змінювати свою комунікативну поведінку, тобто використовувати комунікаційні
прийоми (вербальні та невербальні), які співрозмовник може зрозуміти відповідно
до культурних обставин, які превалюють.
·
Здатність коректно ставити запитання, коли висловлювання іншої людини
є незрозумілим або коли спостерігається невідповідність між вербальними та
невербальними повідомленнями.
·
Здатність долати непорозуміння в спілкуванні, наприклад, через
прохання повторити чи переформулювати, переглянути або спростити сказане, що
було незрозумілим.
·
Здатність діяти як мовний посередник під час міжкультурного обміну,
мати навички перекладу, інтерпретування та пояснення, а також діяти як
міжкультурний посередник, допомагаючи людям зрозуміти та оцінити особливості
тих, хто має іншу культурну належність.
Знання – це масив інформації, яким володіє людина, у той час як розуміння –
усвідомлення смислів. Термін «критичне розуміння» в цьому контексті
використовується для того, щоб підкреслити необхідність усвідомлення та
оцінювання значень у контексті демократичних процесів та міжкультурного
діалогу, щоб стимулювати роздуми та критичне оцінювання того, що було
зрозумілим і розтлумаченим (на противагу автоматичному, звичному, не-
рефлективному тлумаченню). Знання та критичне розуміння мови і комунікації
включає:
-
знання соціально прийнятних вербальних та невербальних принципів, що
існують у мові, якою послуговується людина;
-
розуміння, що люди іншої культурної належності можуть користуватися
іншими вербальними чи невербальними принципами, які мають значення для їхнього
сприйняття світу навіть тоді, коли вони послуговуються тією самою мовою, що й
ми;
-
розуміння, що люди, які мають іншу культурну належність, можуть
сприймати зміст висловлювання, що з’являються під час комунікації, інакше, ніж
ми;
-
розуміння, що є безліч способів спілкування кожною мовою та чимала
кількість способів використання тієї самої мови;
-
розуміння, що використання мови – це культурна практика, а мова є
носієм інформації, значень, ідентичностей, поширених у культурі, для якої вона
характерна;
-
розуміння, що мови можуть унікально висловлювати спільні ідеї або
висловлювати унікальні ідеї, які важко пояснити іншими мовами;
-
розуміння соціального впливу різних стилів спілкування та наслідків
для інших, зокрема того, як різні стилі спілкування можуть перешкоджати
комунікації чи навіть зруйнувати її;
-
розуміння того, як власні припущення, суб’єктивні судження, сприйняття,
переконання та тлумачення пов’язані з конкретною мовою (мовами), якою розмовляє
людина.
Оцінювання навчальних досягнень
учнів 1-го класу з іноземних мов
Оцінювання навчальних досягнень з іноземних мов учнів 1-х класів здійснюється відповідно до
загальних орієнтовних вимог до контролю та оцінювання навчальних досягнень
учнів початкової школи. Воно є словесним і не допускає заміни оцінок іншими
зовнішніми атрибутами (зірочками, смайликами тощо), оскільки вони лише підміняють
бальну форму. Оцінювання має переважно формувальний характер. Такий характер
оцінювання можна забезпечити використанням мовного портфоліо, основна суть якого полягає в тому, щоб показати
все, на що здібні учні. Через твердження «Я знаю», «Я вмію» акцентуються
навчальні досягнення учнів, розвивається здатність до самооцінювання, поступово
збільшується відповідальність за власне навчання.
Під час
іншомовного навчання в 1 класі вчитель повинен розуміти, що на відміну від
більш дорослої аудиторії, молодші школярі потребують оцінки не стільки
результату, скільки процесу навчання. Кожен
учень має власний стиль і темп навчання. Тому важливо усвідомлювати, що навіть вербальне оцінювання учня
вчителем не повинне стати причиною заниженої самооцінки молодшого школяра, що
неминуче позначається на його навчальній мотивації й успішності.
Під час
організації навчання взагалі і контролю в 1 класі зокрема важливо створювати для учнів ситуацію успіху
Навіть невеличке досягнення надихає дітей. Вчитель, звичайно, завжди може
знайти можливість запропонувати таку ситуацію, дати таке завдання, щоб навіть
найслабший учень міг вирізнитися з кращого боку; дуже важливо похвалою
відмітити навіть ледь помітне просування уперед: "Добре!
Твоя буква А зараз набагато краща".
Діти дуже чутливі
до оцінювання їх учителем. Молодші школярі мають характерну особливість
сприймати оцінку за виконання якогось завдання як оцінювання себе, а тому
негативну оцінку вони розуміють як вияв негативного ставлення до себе з боку
вчителя.
Враховуючи
цю вікову особливість, а також важливу роль початкової школи як «стартового
майданчика» для того, щоб задати правильну «траєкторію польоту» не тільки в
навчальній діяльності, а й в особистісному розвитку, учителю бажано
використовувати систему змістовної
оцінки, яка на етапі 1
класу має включати обов’язкових два компоненти:
1) доброзичливе ставлення до учня як до
особистості;
2) позитивне ставлення до зусиль учня,
спрямованих на розв'язання задачі (навіть якщо ці зусилля не дали позитивного
результату).
Досвід свідчить, що в роботі з
молодшими школярами виправдовує себе система, за якою вони одержують тільки
позитивну оцінку. Це
дає можливість підтримати слабких учнів, запропонувавши їм легше завдання,
тобто оцінюються зусилля кожного, враховуючи індивідуальні здібності.
Інші компоненти змістовної оцінки такі
як: конкретний аналіз допущених учнем
помилок і труднощів, що постали перед ним та конкретні вказівки про те, як покращити досягнутий результат, не
є предметом розгляду в 1 класі, але
стають актуальними на подальших навчальних етапах у початковій школі.
У процесі
засвоєння знань для першокласника важливе значення має становлення елементів рефлексії,
спрямованих на спостереження своїх дій та дій однокласників, осмислення своїх
суджень, дій, учинків з огляду на їх відповідність меті діяльності, оскільки
початкові навички рефлексії як особистісного новоутворення в повному обсязі
мають сформуватися тільки наприкінці молодшого шкільного віку.
Слід зазначити, що здатність до персональної (автономної) рефлексії в дітей 6-7 років є достатньо обмеженою, але можливості для її розвитку актуалізуються
в груповій формі. Умовою
розвитку рефлексії в цьому віці є включення дитини у взаємодію з наступним (ретроспективним) відтворенням фактичних актів дій та комунікацій в
контексті особистісного та спільного значення. Таким чином закладаються основи
для самоспостереження і спостереження, які виводяться на рефлексивний рівень у
майбутньому. Спонукають до рефлексії запитання: «Що нового дізнався на уроці?»,
"Що привернуло твою увагу?", "Що нового у спілкуванні?",
"Що тебе найбільше схвилювало (що нового в емоціях)?"
Отже, будучи другим рівнем цілісності рефлексії (на якому дитина
відображає, усвідомлює, розуміє), запитання породжують у дітей перший
(відображувальний вичленовувальний) рівень цілісності рефлексування - фіксації, а самі запитання для дітей мають значення як
насиченість середовища рефлексивними зразками. При цьому треба уникати запитань
«Що сподобалось?», «Що не сподобалось?» без попередньої операціоналізації цього
узагальнення. Такі рефлексивні дії
здебільшого мають вбиратися дитиною у збагаченому середовищі самостійно, ніж
ним треба навчати.
Таким чином, у шестирічному віці рефлексія не може бути автономною, для
її розвитку потрібно задіювати форми і процедури групової рефлексії,
розподілені між дорослим, групою і дитиною. Доступ до рефлексії (точніше,
можливості її розвитку на етапі 1 класу) забезпечують такі чинники як група,
учитель, що спрямовують дітей в напрямку порівняння будь-яких дій, досягнень
групи аж до можливості порівняння їх зі своїми. Психологи твердять, що такі
порівняння не повинні закріплюватися вчителем в лінійній логіці "добро - зло", оскільки фактично двомірні оцінки є
забороненими, тому перспективою порівнянь є оцінки з різних позицій, з різних
основ (як мінімум з трьох). У такий же спосіб оцінки відбуваються через
позиціонування. Придумування відповідей, оцінка дій з учнівської, батьківської,
вчительської, директорської має інтенсифікуючий ефект, тобто діти можуть дати
неочікувано продуктивну відповідь і стати носієм переживання катарсису від
відкриття. Під час навчання в 1 класі дитину орієнтують у другому рівні
цілісності рефлексії на рівні феноменологізацій: пам'ятаю, згадую, забув, хвилююсь тощо. Формули вчителя
"обнімемо", "погладимо", щоб ніхто не хвилювався, створюють
потенціал перетворення феноменологізацій в автономний саморегулятив.
Навчально-методичне
забезпечення учнів 1-х класів з
іноземних мов
Під час навчання мови першокласників учитель повинен
враховувати відсутність попереднього навчального досвіду в маленького учня, а
тому - спиратись на досвід, набутий ним у дошкільний період (уміння розглядати
й обговорювати зображене на малюнках; навички розмальовувати, вирізати, клеїти,
ліпити, співати, танцювати, розповідати вірші, виконувати фізичні рухи,
розігрувати короткі сценки тощо).
Гра,
як відомо, є природнім середовищем спілкування дітей. Для набуття первинного
іншомовного комунікативного досвіду варто застосовувати різноманітні ігрові
завдання: ситуативні, змагальні, ритмомузичні та художні, усвідомлюючи їхній
потенціал в іншомовному навчанні. Використовуючи гру на уроці, учителю потрібно
чітко розуміти той дидактичний результат, який планується отримати. Але цей
результат не може бути мотивом для діяльності дитини. Гра повинна змінювати
взаємостосунки між дітьми і дорослим вчителем: вчителю бажано шукати можливість
приймати участь і грати разом з дитиною тому,
що атмосфера гри руйнується під оком стороннього спостерігача.
Для
ефективного іншомовного навчання учнів і для розвитку різноманітних здібностей
дитини засобами ІМ слід враховувати потреби учнів з різними стилями сприйняття:
аудіалів, вербалів, візуалів та кінестетиків. Тому вчителю рекомендується
використовувати різноманітні навчальні стратегії та стилі навчання, що
допомагають кожному учневі усвідомити свій потенціал і проявити себе.
Навчання
через прямий досвід (Total physical response) є адекватним підходом
для іншомовного навчання шестиліток, адже діти в цьому віці не розуміють
абстракції. Цей підхід передбачає, що дитина має фактично зробити або зобразити
за допомогою пантоміми те, що вона говорить або чує.
Психолінгвісти
стверджують, що на рецептивному етапі вивчення ІМ «успішність оволодіння
іноземною мовою значною мірою залежить від обсягу і якості матеріалу, що
пропонується учням для сприйняття на слух». [1] Використання сюжетних історій або коміксів з
урахуванням вікових можливостей учнів забезпечує їх достатнім рецептивним
досвідом іншомовного спілкування. Метод розповідання історій
(Storytelling) надає можливість для “занурення» дітей в іншомовну атмосферу,
для ознайомлення зі світом. Робота над історіями в початковій школі виробляє
звичку до прослуховування, а потім і до читання і, таким чином, закладає основу
для занять на подальших етапах вивчення ІМ.
Для
кращого засвоєння слів, фраз, усього тексту «історії” пропонується сюжет
розмалювати, зобразити на макеті, виготовити з пластиліну, паперу, розіграти за
допомогою ляльок. При цьому нічого спеціально не заучується напам’ять. Діти
відтворюють стільки, скільки самі зможуть: спочатку за допомогою дорослих, а
потім самостійно. Є багато видів театру для дітей (тіньовий, настільний,
пальчиковий, іграшковий і т.п.) і зазвичай прийоми театру забезпечують можливістю
розіграти найрізноманітніші елементарні комунікативні ситуації відповідно до
віку дитини.
Значення ритміко-пісенного матеріалу у формуванні виразності та
емоційності мовлення молодших школярів важко переоцінити. Крім сприяння
формуванню фонетичних та інтонаційних іншомовних навичок, ритмічність та
наявність близьких до дитячого сприйняття образів розвиває здібність утримувати
в пам’яті слова, словосполучення, забезпечує швидке їх запам’ятовування, що, в
свою чергу, сприяє розвитку такої психічної функції, як пам’ять.
Перед тим, як розпочати читання і
письмо, потрібно створити необхідну
базу: навчити дитину артикулювати і розпізнавати звуки, щоб було що позначати
літерами, навчити певній кількості англійських слів, щоб було що прочитати і
записати. А тому навчання літер та формування первинних навичок письма варто
розпочинати після ввідного усного курсу.
Варто згадати, як навчаються читати наші діти рідною мовою. Вони
вимовляють букву за буквою, потім складають їх у слова. Такий спосіб навчання
читанню є близьким для українських дітей. За таким же принципом працює метод
фоніксів, який навчає «прочитувати» літери, іншими словами - вимовляти найхарактерніший для тої чи іншої літери звук, який вона
продукує. Потрібно продумати презентацію кожної букви, а також відповідного слова-символу, перший звук якого співпадає зі звуком букви. У такий спосіб діти навчаються
звуко-буквеним відповідностям, знання яких їм допоможе у формуванні первинних
навичок читання простих односкладових слів вже у першому класі. Ігри з
картками-фоніксами, з розрізною абеткою сприятимуть вивченню учнями
відповідностей «буква-звук», навчать першокласників вимовляти слова по звуках,
а згодом, об'єднуючи їх, прочитувати слова в цілому. Вимовляння слів по звуках
сприятиме також фонетично усвідомленому написанню перших слів.
Зауважимо, що діти шестилітнього віку навчаються читати не за правилами,
а за аналогією, тому після вивчення усіх звуків, що позначаються англійськими
буквами, їм варто пропонувати завдання на читання слів, що римуються. За
допомогою попередньо засвоєних в усній та графічній формі слів учні
намагатимуться читати елементарні речення, які можна укласти з ними та
відтворювати на письмі за зразком.
Вивчення іноземних мов у 2018-2019 навчальному році буде
здійснюватися за декількома Державними стандартами та Типовими освітніми програмами, а саме:
-
для учнів 1 перших класів за новим
Державним стандартом початкової освіти, затвердженого постановою КМУ від
21 лютого 2018 року №87 та Типовою освітньою програмою, розробленою під
керівництвом О. Я. Савченко» і Типовою освітньою програмою, розробленою під
керівництвом Р. Б. Шияна;
-
для учнів 2-4 класів за Державним стандартом початкової загальної
освіти, затвердженого постановою КМУ від 20 квітня 2011 року № 462 та Типовою
освітньою програмою закладів загальної середньої освіти І ступеня (початкова
освіта), затвердженою наказом МОН України від 20.04.2018 № 405;
-
для учнів 5-9 класів за Державним стандартом базової та повної
загальної середньої освіти,
затвердженого постановою КМУ від 23 листопада 2011 року № 1392 та
Типовою освітньою програмою закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня
(базова середня освіта), яка розроблена на виконання Закону України «Про
освіту» та затверджена наказом МОН України від 20.04.2018 № 408;
-
для учнів 10-11 класів за
Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти затвердженого Постановою КМУ від 23 листопада
2011 року № 1392 та Типовою освітньою програмою закладів загальної середньої
освіти ІІІ ступеня (профільна середня освіта), яка розроблена на виконання
Закону України «Про освіту» і затверджена наказом МОН від 20.04.2018 № 407;
Відповідно до Закону України «Про освіту»
Типова освітня програма визначає загальний обсяг навчального навантаження,
орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки окремих предметів, факультативів,
курсів за вибором тощо, зокрема їх інтеграції, а також логічної послідовності
їх вивчення які натепер подані в рамках навчальних планів.
Навчальний план для класів закладів середньої освіти розроблено відповідно
до Державного стандарту, з метою його впровадження в частині повної загальної
середньої освіти з 1 вересня 2018 року. Він містить загальний обсяг навчального
навантаження та тижневі години на вивчення базових предметів,
вибірково-обов’язкових предметів, профільних предметів і спеціальних курсів, а
також передбачає години на факультативи, індивідуальні заняття тощо.
Як і в минулі роки, інваріанта складова
навчального плану основної школи (1-11 класи) забезпечує реалізацію
змісту іншомовної освіти на рівні Державного стандарту.
Предмети та курси за вибором визначаються
закладами освіти в межах гранично допустимого навчального навантаження з
урахуванням інтересів та потреб учнів, а також рівня навчально-методичного та
кадрового забезпечення закладу.
Звертаємо увагу на
те, що як і в попередні роки заклад освіти має право вибору щодо вивчення другої
іноземної мови. Рішення про запровадження вивчення другої іноземної мови
приймається, залежно від умов для такого вивчення, закладом освіти самостійно.
Залишається чинним наказ
Міністерства від 07.08.15 № 855
«Про внесення змін до навчальних планів
загальноосвітніх навчальних закладів» згідно з яким збільшено години на
вивчення іноземної мови за рахунок варіативної складової. Рішення про
збільшення годин на вивчення іноземної
мови за рахунок варіативної складової, на всіх ступенях освіти, приймається
залежно від наявності умов для такого вивчення,
закладом освіти самостійно.
Типові
освітні програми з іноземних мов містять низку тем і питань, що безпосередньо
пов’язані з проблематикою інтегрованих змістових ліній. Програми не обмежують
смислове та лінгвістичне наповнення інтегрованих змістових ліній, а лише
пропонують орієнтовні шляхи їх реалізації. Вчителі можуть наповнити новим
міжпредметним змістом й інші теми, створювати альтернативні можливості для
поєднання різних знань та умінь, а також навчальних методів з метою формування
ключових життєвих компетентностей та досягнення цілісності навчальної програми
й навчального процесу відповідно до потреб певного класу.
Дозволяється
використовувати підручники, що видані в поточному році та в попередні роки,
враховуючи при цьому зміни в програмах. Щодо додаткової навчально-методичної
літератури, то вчитель вільний у її виборі й може застосовувати таку, що
найкраще реалізує його методику навчання та компетентнісний потенціал предмету
«Іноземні мови». Програма не обмежує самостійність та
творчу ініціативу вчителя, передбачаючи гнучкість у виборі та розподілі
навчального матеріалу відповідно до потреб учнів та обраних засобів навчання.
У закладах
загальної середньої освіти можe використовуватися
лише те навчально-методичне забезпечення, що має відповідний гриф Міністерства
освіти і науки України. Перелік рекомендованої літератури затверджується
наказом Міністерства освіти і науки України та
оприлюднюється через “Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки
України”. Із зазначеним переліком можна
буде ознайомитись на сайті Міністерства
освіти і науки України www.mon.gov.ua та
Інституту модернізації змісту освіти www.imzo.gov.ua .
Аналіз та рекомендації до проведення
окремих конкурсних випробовувань у рамках
Всеукраїнського конкурсу «Учитель року 2018» у номінації «Німецька
мова».
Конкурсне випробовування «Урок»
Усі конкурсні випробування були по-своєму
важливі і потрібні для об’єктивної оцінки професіоналізму та глибини
особистості вчителя німецької мови, але урок без перебільшення можна назвати
найважливішим і найвагомішим конкурсним випробуванням.
Під час
конкурсного випробування «Урок» учасники розкривали свій професійний потенціал
в умовах планування і проведення навчального заняття, проявляли творчий
потенціал, самостійність, вміння орієнтуватися в ситуації, знання свого
предмета і здатність вийти в навчанні на міжпредметний і метапредметний рівні.
Оцінювання випробовування здійснювалася за 14
критеріями, які включали певний набір показників.
Учасники конкурсу демонстрували свою
інформаційну і мовну грамотність, дотримуючись коректності змісту і
використання наукової мови, глибину знань, доступність і адекватність
інформації за обсягом і складністю, володіння ІКТ і візуалізацією інформації,
свою мовну культуру і спрямованість на розвиток культури мовлення учнів,
використання різних джерел інформації, структурування інформації в різних
форматах (текстовому, графічному, електронному тощо).
Конкурсанти мали змогу показати
результативність навчання, тобто ефективне
досягнення предметних, метапредметних і особистісних результатів. Вони залучали
учнів в дослідну діяльність (висування гіпотез, збір даних, пошук джерел
інформації тощо).
Потрібно відмітити методичну майстерність і
творчість учасників, різноманітність використовуваних ними методів
і прийомів, новизну та оригінальність підходів, їхню нестандартність та
індивідуальність.
Конкурсанти приділяли увагу мотивуванню до
навчання: використовували різні способи мотивації, створювали доброзичливу
атмосферу, застосовували проблемні ситуації з опорою на життєвий досвід та
інтереси учнів.
Учасники сприяли ефективній комунікації на
уроці під час взаємодії учнів з учителем і учнів між собою, підтримували
толерантне ставлення до різних позицій, можливості для висловлювання різних
точок зору, використовували питання на розуміння і розвивали вміння учнів
формулювати питання.
Конкурсанти демонстрували виховний ефект своєї
діяльності на уроці, звертали увагу учнів на ціннісні орієнтири і ціннісні
аспекти навчального знання, підтримували толерантне ставлення до культурних
особливостей, створювали ситуації для обговорення і прийняття спільних
цінностей громадянської спрямованості, звертали увагу на культуру здорового
способу життя і безпечної поведінки.
Учасники використовували
активні та інтерактивні підході для розвитку самостійності учнів (робота в
групах, формулювання питань тощо), створювали ситуації для вибору і
самовизначення, підтримували особистісну і групову відповідальність під час
виконання завдань, стимулювали учнів до виконання творчих завдань, надавали
можливість для самостійної роботи і створювали ситуації успіху на уроці.
Але разом із в цілому
позитивним результатом конкурсу потрібно звернути увагу на деякі недоліки у
процесі конкурсного випробовування «Урок»:
1.
Не завжди використані учасниками методи і прийоми відповідали
цілепокладанню (реалізації мети, вирішенню завдань, досягненню результатів).
2.
Деякими конкурсантами не визначалися мета і завдання уроку, а отже,
вони не націлювали учнів на кінцевий результат заняття.
3.
Часто поставлені учасниками завдання були не чіткими і незрозумілими
для учнів.
4.
Не всі конкурсанти раціонально використовували освітній простір і
засоби навчання (наприклад, роботу з підручником).
5.
Під час рефлексії та оцінювання не всі учасники конкурсу могли
показати досягнення очікуваних результатів учіння, не відбувалося заохочення
учнів до само- та взаємооцінювання, не обґрунтовувалися оцінки, не
використовувалися елементи мовного портфоліо.
6.
Не завжди були дотримані раціональність та обсяг домашнього завдання,
не здійснювалося його пояснення.
Організація проведення «Дискусійного клубу»
Метою
практичної роботи в рамках Всеукраїнського конкурсу «Учитель року» є
організація вчителем навчальної дискусії відповідного до наданого типу: мозковий штурм (Brain storming), ток-шоу,
дерево рішень, дебати. Спільним для цих чотирьох форматів можна визначити етапи
роботи: підготовчий (організаційний), основний та підсумки. На підготовчому
етапі важливими були оголошення теми та формату дискусії, створення стійкої
мотивації, обґрунтування актуальності проблеми, що буде обговорюватися,
розробка та формулювання або просто презентація правил дискусії а також
визначення ролей (поділ на групи, тощо), все те що стосується безпосередньо
організації роботи.
На основному
етапі проводилась робота відповідно до формату обговорення:
·
мозковий штурм – збір ідей та думок щодо проблеми та
спроба їх аналізу та систематизації;
·
ток-шоу – висловлення думок, власних позицій
відповідно до проблеми, формулювання запитань а також відповіді;
·
дерево рішень – виявлення причин виникнення проблеми та пошук рішень;
·
дебати – пошук та формулювання аргументів на захист власної позиції,
наведення переконливих контраргументів.
На
заключному етапі було підведено підсумки відповідно до формату дискусій:
об’єднано ідеї у групи за подібністю та виділено найбільш конструктивні;
знайдено спільну позицію щодо проблеми, сформовано «дерево рішень», визначено
позицію, яка була найбільш переконливо обґрунтована.
Здатність вчителя організувати роботу
учнів у вигляді дискусій, вільного обговорення з дотриманням певних правил,
свідчить про рівень педагогічної майстерності вчителя та сприяє розвитку не
тільки мовленнєвої компетентності учнів на уроках іноземної мови, а й підвищенню загального рівня культури
ведення дискусій.
Конкурсне випробування «Навчальний
проект»
Навчальний
проект має містити постановку проблеми або проблемного питання, пов’язаних з
життєвими ситуаціями, а також називати конкретну мету, завдання та передбачати
отримання результатів у вигляді певного продукту. Реалізація проектного
завдання має бути спрямована на розвиток життєвих умінь.
Для успішної
реалізації проекту важливим є не лише визначення та планування етапів проекту,
а також способів та технік, за допомогою яких можливе досягнення мети та
отримання конкретного результату. Важливою вимогою часу є планування етапів із
визначенням необхідних способів та технік, що здійснюється не лише окремо
вчителем, вчителем разом з учнями але й самостійно учнями. Для пошукової
діяльності учням мають бути надані інструменти пошуку інформації.
Оцінювання навчальних досягнень учнів
Здійснення контролю забезпечує своєчасне корегування
навчального процесу з метою приведення його до рівня, заданого програмою й
стандартом, що окреслюють очікувані результати навчально-пізнавальної
діяльності учнів.
Зміст навчання іноземної мови охоплює такі
види мовленнєвої діяльності: рецептивні, продуктивні та інтеракційні. Для
участі в них необхідні такі уміння: сприймання на слух, говоріння, читання та
письмо. Для виявлення рівня володіння кожним умінням розроблені відповідні
критерії.
Мовленнєві уміння є основою для реалізації системи контролю над ходом і
якістю засвоєння учнями змісту навчання іноземної мови.
Учні з початку навчання повинні знати, яких результатів від них очікують. У
цьому полягає й певний стимул до підвищення якості своїх знань і умінь.
Основними видами оцінювання з іноземної мови є поточне (не
поурочне), тематичне, семестрове, річне оцінювання та підсумкова державна
атестація.
Основною ланкою в системі контролю в закладах загальної середньої
освіти є поточний контроль, що
проводиться систематично з метою встановлення правильності розуміння
навчального матеріалу й рівнів оволодіння ним та здійснення корегування щодо
застосовуваних технологій навчання.
Основна функція поточного контролю – навчальна. Питання, завдання, тести
спрямовані на закріплення вивченого
матеріалу й повторення пройденого, тому індивідуальні форми доцільно поєднувати
із фронтальною роботою групи.
Тематичне оцінювання проводиться на основі поточного оцінювання. Окремого
оцінювання для виставлення тематичних оцінок не передбачено. Під час
виставлення тематичного балу результати перевірки робочих зошитів не
враховуються.
Наступною ланкою в системі контролю
є семестровий контроль, що проводиться
періодично з метою перевірки рівня засвоєння навчального матеріалу в обсязі
навчальних тем, розділів семестру й підтвердження результатів поточних балів,
отриманих учнями раніше. Семестровий контроль проводиться двічі на рік.
Завдання для проведення семестрового
контролю складаються на основі програми, охоплюють найбільш актуальні
розділи й теми вивченого матеріалу, розробляються викладачем з урахуванням
рівня навченості, що дозволяє реалізувати диференційований підхід до навчання.
Семестровий контроль проводиться за чотирма
уміннями (аудіювання, говоріння, читання, письмо). У журналі робиться, наприклад, такий запис:
5.12.
Контроль
аудіювання
|
18.12.
Контроль
говоріння
|
22.12.
Контроль
читання
|
25.12.
Контроль
письма
|
Звертаємо увагу, що «Контроль» не є
контрольною роботою і може бути комплексним та проводитись у формі тестування.
Оцінка за семестр ставиться на основі поточного оцінювання (тематичного) та
оцінок контролю з чотирьох умінь.
Ведення шкільної
документації
У початковій школі (1-4 класи) зошити перевіряються після кожного уроку у
всіх учнів.
У 5-9 класах зошити перевіряються один раз на тиждень.
В 10-11 класах у зошитах перевіряються найбільш значимі роботи, але з таким розрахунком, щоб один раз на місяць перевірялись роботи
всіх учнів.
До
виправлення помилок у письмових роботах вчителі можуть підходити
диференційовано, враховуючи вікові особливості учнів та рівень сформованості
відповідного уміння у конкретного учня/учениці: виправляти помилки власноруч; підкреслювати
слово/вираз тощо з помилкою; підкреслювати саму помилку з метою самостійного
виправлення її учнем/ученицею; позначати рядок, у якому є помилка, на полях з
метою самостійного пошуку та виправлення помилки учнями.
Відповідно до загальних вимог до ведення
класного журналу «Записи в журналі ведуться державною мовою. З іноземних мов
частково допускається запис змісту уроку та завдання додому мовою вивчення
предмета». Зошити підписуються мовою, що
вивчається..
Організаційні питання
Поділ класів на групи здійснюється відповідно до нормативів, затверджених
наказом Міносвіти і науки України від 20.02.02 р. № 128. При поглибленому
вивченні іноземної мови клас ділиться
на групи з 8-10 учнів у кожній (не більше 3 груп); при вивченні іноземної що не
є мовою навчання, а вивчається як предмет – клас чисельністю понад 27 учнів
ділиться на 2 групи.
З огляду на те, що майже всі стратегічні документи
щодо вивчення іноземних мов, зорієнтовані на Загальноєвропейські рекомендації з
мовної освіти, більш детально ознайомитись із основними положеннями цього
документа можна на сайті: http://www.coe.int.
Комментариев нет:
Отправить комментарий